Джоана Маршал, BORIS

Часто замислюємося часом, в який спосіб активізувати людей. Як переконати їх прийти на першу зустріч і були надалі постійними учасниками наступних зустрічей?
Без сумніву ключову роль відіграєте Ви, як аніматор-ініціатор всього процесу змін, який має відбутися. Наступні рядки нададуть можливість Вам дізнатися про поетапні фази створення групи і Ваше місце у цілому механізмі. Дізнаєтеся про небезпеки і помилки тих, хто починав це робити, і як їх уникнути.

Під час створення група проходить через чотири послідовних етапи: формування, штормування, нормування і взаємодія (співпраця). При зібранні на початку незнайомих між собою людей, створюється група, яка починає між собою знайомитися, встановлювати певні правила, будувати взаємозв‘язки. Ці контакти, однак, часто призводять до конфлікту інтересів, особистостей, різниці, яка виникає зі специфіки кожної особи. Через певний час група входить в етап структурування своєї діяльності. Нормування призводить до створення певних спільних цілей і цінностей. Тобто, після фази, яка несла сутички і труднощі, група досягає креативної і гармонійної співпраці.

Ці послідовні етапи можна потрактувати як певний цикл, який повинен через якийсь час повторюватися.
Запитуємо, як же дізнатися про черговий етап? Знання чергових фаз дозволить Вам поглянути глобально на життя групи і бути готовим до труднощів, які разом будете змушені пройти. Також Ваша роль у послідовних етапах різниться ангажованістю і ставленням до того, що буде відбуватися між усіма учасниками групи. Занадте хвилювання у фазі формування істотно не вплине на фазу конструктивної роботи.

З ЧОГО ПОЧАТИ? ПІДГОТОВЧА ФАЗА

Характеристика етапу:
Ця фаза характеризується сильною різноманітністю в очікуваннях учасників, схильністю говорити скоріше про інших ніж про себе, спробами підпорядкувати собі ведучого, огляду того, що відбувається. Учасники скоріше очікують чогось ніж інтегруються. Це також етап збору правил, виголошення своїх очікувань.
Товаришами фази підготовки-орієнтації є невпевненість, страх перед осміюванням, забирання голосу (самі більше говорять) чи існування в групі
Роль ведучого є ініціююча, запрошуюча, будуюча клімат доброзичливості і безпеки. Завданням аніматора є запровадження і обговорення правил, чуйність до очікувань, постановка відкритих запитань, доступ до кожної особи, заохочення до проголошення своїх думок.

Етап підготовки починається від діагнозу нашого оточення, немов би там знаходилася наша група, яку об‘єднує визначена проблема. Часом будуть це самітні мами, сім‘ї з неповносправними дітьми чи самітні старші люди, які потребують організації свого часу.

Правильний діагноз – перший крок Вашого успіху!

В той момент, коли приймете рішення, яка група повинна створитися у Вашому оточенні, мусите мати доступ до осіб, які були б її учасниками. Оберіть місце і час зустрічі. Перевірте, чи не співпадає час з найчастіше огляданим телевізійним серіалом, поверненням дітей зі школи, чи цікавим місцевим заходом. Далі приготуйте запрошення і надішліть їх до осіб, які будуть зацікавлені такою зустріччю. Варто було б завчасно в особистому контакті зацікавити вибраних осіб цією справою, і за кілька днів перед зустріччю зателефонувати і ще раз нагадати про зустріч.

ПЕРША ЗУСТРІЧ

Перша зустріч пов‘язана з сильним стресом, не лише осіб, які вперше з‘явилися у чужому для себе оточенні, але й також з Вашими острахами щодо того, як дасте собі раду. Основою є Ваше самопочуття і підготовка до першої зустрічі. Варто завчасно приготувати собі план і послідовні питання, які повинні бути підняті, коли бачимося вперше.
Зверніть увагу на такі елементи як:
• Перевірте, чи вдалий вибір місця, величини зали (занадто велика, чи занадто мала не буде комфортною), відповідне розташування крісел (учасники повинні мати взаємний зоровий контакт)
• Час – повинен бути зручним для учасників, оптимальна тривалість зустрічі – 1,5-2 години
• Динаміка – учасники повинні відчувати, що зустріч має свою динаміку, свій темп, тому їм цікаво
• Результат – не забуваємо про нагадування ефекту всієї зустрічі, щоб учасники не відчували втрати часу
• Стиль – аніматор повинен дбати про добру атмосферу, дотримання часу і обіцянок для кожної з поважних осіб

Метою зустрічі має бути усвідомлення учасниками того, що принесе їм участь в цій групі. Зверніть увагу на можливість створення групою сприятливого місця і часу для розв‘язання проблеми, на мотивацію до бачення на проблему з зовсім іншої перспективи ніж до тепер, а також знаходження нових, цікавих розв‘язків.
Чи прийдуть люди на наступну зустріч і чи створиться група значною мірою залежатиме від Вас. Працюєте своєю індивідуальністю. Дайте їм зрозуміти, що залежить все від їх поваги, створіть сприятливу атмосферу Вашою зустріччю. Не тисніть, не змушуйте, лише тоді створите людям почуття безпеки.

ПЕРША ЗУСТРІЧ ГРУПИ

1. Привітання і мета зустрічі:
Представтеся, подякуйте учасникам за їх візит, скажіть коротко про себе, висловіться, що хотіли аби група була джерелом підтримки для всіх, поясніть, що проводите лише першу зустріч, а наступні будуть проводити учасники групи.
2. Знайомство:
Запросіть усіх до короткого представлення і розповіді про те, чому прийняли рішення долучитися до групи. Попросіть делікатно тих осіб, які нічого не говорили до надання голосу
3. Представлення правил роботи групи самодопомоги:
Представте правила, які повинні бути в таких групах, поясніть, чому на Вашу думку вони повинні бути прийняті в групі.
4. Обговорення правил:
Запитайте, чи правила зрозумілі, чи учасники з ними погоджуються і чи хотіли б додати якісь свої правила.
5. Вибір ведучого на наступну зустріч:
Поясніть, що в групах, таких як ця, учасники самі проводять зустрічі і що таку форму теж пропонуєте. Повідомте, що будете допомагати наступним ведучим підготуватися до зустрічей. Запитайте, хто був би готовий провести зустріч на наступному тижні.
6. Організаційна робота:
Переконайтеся, що всі знають час і місце наступної зустрічі групи. Зініціюйте обмін адресами і контактами – створіть інформаційну мережу.
7. Сесія завершальна


Навіщо приймаємо правила? Які правила потрібно прийняти?

Спільне прийняття правил призводить до зростання відповідальності членів за цілу групу. До Вашої ролі входить повідомлення групі про користь від запроваджених правил, щоб почувалися безпечно, утотожнювалися з групою, щоб мали відчуття порядку, щоб не було анархії.
Правила приймаємо спільно, так щоб кожен член міг вільно висловити свою точку зору. Уникайте ситуацій, коли говорите лише Ви чи лише одна особа.
Провокуйте інших до висловлювання своєї думки.
• „А що Ви думаєте про це?”
• „Які ще правила можемо прийняти?
• „Може ми про щось забули?”
• „Чи вважаєте, що варто прийняти таке правило, щоб...?”

ОБОВ‘ЯЗКОВІ ПРАВИЛА В ГРУПІ САМОДОПОМОГИ

1. Все, про що говоримо на зустрічі, залишається між нами.
2. Кожен розповідає про себе і своїх переживаннях. Не говоримо про інших, не висловлюємося загально і безособово.
3. Найважливішим приводом, заради якого зустрічаємося, є щирий і відвертий обмін власним досвідом, думками, відчуттями, атому не можна:
- Критикувати, оцінювати розповідьі думку інших.
- Радити іншим, що мають робити – добрі поради є добрими для нас, а не для інших.
- Переривати розповіді інших – слухай, слухай, слухай.
- Дискутувати на теми, не пов‘язані з прийнятими темами – політика, сенсації, спорт.
4. Пунктуальність – зустріч починається і закінчується у визначений час.
5. Зустрічі групи відбуваються в усталених термінах.
6. Кожен бере відповідальність за групу – група не має жодного формального керівниика.
7. Проведення зустрічі групи є ротаційне – щотижня інша особа.
8. Приходимо на зустрічі групи не лише щоб „брати” (увагу, співчуття, підтримку) від інших, а й „давати” свій досвід іншим.

Варто також звернути увагу на організаційні аспекти, такі як поділ завдань, пунктуальність, місце, час зустрічей, так щоб учасники відчували співтворення цієї групи, в якій будуть говорити про свої проблеми.
Записані правила, це Ваші інструменти, які використовуєте в ті моменти, коли люди запізнюються, оцінюють чи критикують. Завжди повертаємося до правил, які разом прийняли всі.
Дайте також учасникам відчуття того, що завжди можна повернутися до тієї розмови і за потреби додати черговий пункт.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРАВИЛА

1.Поділ завдань
Надзвичайно важливо, коли учасники беруть участь у функціонуванні групи. Не дозволяйте собі бути головним організатором, бо тоді це буде лише твоя група, а не спільна.
2.Місце зустрічі і час
Година і місце повинні бути зручні кожному учаснику.
3.Структурування зустрічей
4.Частота зустрічей
Це учасники приймають рішення як часто вони хочуть зустрічатися. Ви можете лише представити їм свої пропозиції

Як зібрати очікування від учасників?

Збираючи очікуавання, створіть своїм співрозмовникам умови для вираження своїх острахів, своїх очікувань. Зустріч є часом, який Ви будете спільно проводити, тому кожен з Вас має добре почуватися у цьому місці. Вашим завданням є створення таких умов. Нехай кожен має час на проголошення своєї думки, на представлення своїх сумнівів. Не тисніть, але делікатно пропонуйте нові думки і їх запис.

Проведення

Є багато технік проведення зустрічі і багато моделей подальшого розвитку групи. Є кілька можливостей:
• Аніматор проводить першу зустріч і віддає ініціативу групі
• Аніматор проводить першу зустріч і є присутнім на наступних, готуючи наступних ведучих і підтримуючи їх у новій ролі.
• Аніматор проводить групу так довго, скільки вважає це потрібно до її самодостатності.

Кожна з обраних моделей несе в собі певні ризики. Для цього варто усвідомлювати послідовність наступних кроків.
Недоліком першої моделі є непередача своїх обов‘язків ведучому і нестача досвіду в цій ролі. Можливий варіант швидшого розпаду групи, менш цікавих і конструктивних рішень.
В наступній моделі ведучий є більш обтяжений проведенням групи і призводить до меншої самодіяльності в її роботі. Однак це рекомпенсується можливістю урізноманітнення зустрічей, більшою активністю учасників, почуттям більшої вартості і відповідальності, а також безпека у цілому процесі розвитку, особливо у важких для групи фазах.
Якщо ініціатор проводить групу до її самодостатності, то група досить швидко може узалежнитися від його особи і розпастися, коли він її залишить. В той же час, група може набути навички підготовки до самостійного існування, а також використання ресурсів, переданих аніматором. Група має більше відчуття безпеки і власної сили.
Не може бути ситуації, коли аніматор постійно проводить групи, тоді група стає групою підтримки, а не самодопомоги і губиться її специфіка. Також виключається така ситуація, коли ініціатор не проводить жодної зустрічі, передаючи відповідальність відразу іншій особі.

Гарний аніматор не є завжди з групою але відчувається!

МОЖЛИВІ ТРУДНОЩІ – Як зарадити?

Під час фази орієнтації з погляду на специфіку цієї фази, часто з‘являються оборонні реакції. Учасники бояться розповідати про свої проблеми, відкриватися перед незнайомими людьми. Є і такі, хто лише поверхнево справляють враження впевнених у собі і всезнаючих. Інші намагаються приховати свою невпевненість перетворюючи все у жарт. Є й такі, що перешкоджають, незадоволені, показують свою байдужість і незацікавленість, проте приходять наступного разу.
Тому теж особливо важлива є в першій фазі Ваша роль. Для цього найкращими техніками роботи з такими учасниками є:
• Побудова клімату відкритості і сприйняття
• Заохочення до відкритості
• Концентрування учасників на собі
• Заохочення до ризикування.

Ця фаза спричинює перші захисні реакції учасників, перші опори. Ворогом такої важкої ситуації стають ведучі, з якими деякі учасники захочуть увійти в конфлікт. Для цього теж важливим є усвідомлення цієї ситуації, а також увага учасникам і нагадування мети, яка привела нас сюди.


НАСТУПНІ ЗУСТРІЧІ

1.Відкриваюча сесія:
„Хотіла б\ Хотів би, щоб ми присвятили кілька хвилин розповіді, що сталося у кожного з нас з часу останної зустрічі. Можливо я розпочну, щоб Вам було зручніше....”
2. Пропозиція теми:
„На першій зустрічі кожен з нас наголосив на темі, яку варто було б обговорити на якійсь із зустрічей, ці теми були записані, коротко нагадаю про них. Чи можемо сьогодні розпочати з теми Х?”
3.Вільні розповіді усіх на тему (але не по черзі)
„Маю прохання, щоб кожен з нас розповів, що думає, що відчуває на цю тему.
Думаю, що на цей раз не мусимо по черзі, але пропоную всім висловитися”.
4. Дискусія:
- „Чи хтось хотів би щось додати?”
- „Чи хтось хотів би задати якесь запитання?”
- „Що нас вразило з того, що почули?”
- „Що для нас було важливе, раптове, нове?”
5. Вибір ведучого на наступну зустріч
„Хто хотів би провети зустріч через тиждень?”
6 .Сесія завершальна:
„Як Ви себе почуваєте після сьогоднішньої зустрічі і на яку тему хотіли б поспілкуватися через тиждень?”

Не уникнути ситуації, коли серед учасників з‘являться особи, що розмовляють охоче ніж інші, які стараються нав‘язати свою думку. Будуть і такі, які будуть оглядачами, перешкоджаючи нам при кожній нагоді. Кожен вимагає зацікавлення, уваги. Ваша поведінка і реакція також повинні бути відповідними.

Проблеми з учасниками

1. Учасники, які оцінюють
Нагадуйте правила, реагуйте відразу
2. Занадто активні учасники
Звертайтеся до інших, так, щоб і вони могли розповідати, відверто скажіть про проблему, коли занадто часто це повторюється
3. Завжди незадоволені учасники
Звертайтеся до цієї особи безпосередньо, допитуйтеся, дайте їй висловитися
4. Учасники не хочуть говорити
Допитуйтеся, пристосуйте перебіг зустрічі до активності групи, зініціюйте роботу в малих групах чи метод малих карток.

НЕ ЗАБУВАЙТЕ!!!

• Будьте підготовані!
• Підключайте співрозмовників, нехай вони теж проводять цю зустріч
„Чи хотіли б щось додати?”
„Що Ви думаєте на цю тему?”
• Представляйте зрозумілі користі!
• Зрозумілі комунікати навіщо? Коли? З ким?
• Проста мова
• Той, хто володіє інформацією – володіє світом! Дозвольте учасникам мати відчуття браку інформації, це дозволить не почуватися цілковито безпечно

ФАЗА КОНФЛІКТУ – ЯК ЇЇ ВИРІШИТИ?

Характеристика етапу:
Ця фаза являє собою індивідуальні потреби учасників. Починаються поділи і ситуації, які спричинюють проби прийняття ролі ведучого. Можуть бути реакції на труднощі – сміх, втеча в інші теми, різка конфронтація. Учасники думають скоріше про себе і своїх інтересах ніж про інших. Проявляються відмінні особливості і світогляд.
Ведучий у цій фазі повинен реагувати на це опановано і спокійно.

Етапи конфлікту

1. Дрібні образи і непорозуміння
2. Взаємна ворожнеча
3. Кульмінація конфлікту
4. Спад напруги
5. Раціональне порозуміння

МОЖЛИВІ ТРУДНОЩІ – Як зарадити?

Оскільки у фазі конфлікту збільшується відкритість у вираженні думки і потреб, то учасники часто не зважають на інших під час їх висловлювань. З‘являється також потреба визначення свого місця і боротьба за позицію, відмінність своїх поглядів, чи також можливості в діяльності.
Ваша роль у цей момент є надзвичано важлива, оскільки кожен буде хотіти залишитися при свому і нав‘язати свою думку іншим. Можете сподіватися швидкого поділу на групи, які можуть закінчитися навіть персональними нападами.

Заходи, які варто вжити:
• Бути спокійним
• Уявляти різницю між учасниками і визначати її
• Показувати те, що об‘єднує групу, для чого зустрічаються між собою
• Приймати відкрито критику
• Медіювати між учасниками, не стояти осторонь
• Поводитися згідно прийнятих раніше правил
• Підкреслювати позитивну користь зустрічей і роботи в групі

НЕ ЗАБУДЬТЕ!!!

Вдало розв‘язаний етап конфлікту приведе до:
- подальшого доброго розвитку групи
- більшої охоти до нових завдань
- спільної структури і близькими зв‘язками

ФАЗА НОРМУВАННЯ

Характеристика етапу:
Цей етап характеризується моментами, коли в групі активізується більша відкритість, більша автентичність. Усвідомлені прийняті раніше ролі. Члени групи самі хочуть дотримуватися прийнятих раніше правил.
Роль ведучого обмежується активністю як ініціатора, а також підтримкою всієї групи під час важких ситуацій. Аніматор наснажує і заохочує групу до виконання нових завдань.

Нова структура

Група створює спільну структуру, в якій починає функціонувати. Члени більш аутентичні в ролях, які приймають. Фаза є відточуванням і відбудовою нової сили групи після фази конфлікту. Група демонструє одностайність, хоча не завжди учасники поділяють одну і ту точку зору.

МОЖЛИВІ ТРУДНОЩІ – Як зарадити?

Труднощі, які з‘являються у фазі нормування, стосуються уникнення учасниками ситуації, яка б спричинила конфлікт. Увага приділяється виконанню завдань.
Завдання аніматора спирається на:
• Заохочення учасників до співвідповідальності
• Пропонування їм рішень до можливих (потенційних) проблем
• Нагадування про завдання

Варто також у цій фазі обмежити свою активність ініціатору, надаючи групі більше можливостей і умов для роботи

ФАЗА КОНСТРУКТИВНОЇ РОБОТИ

Характеристика етапу:
В цій фазі спостерігається стабільна структура, а також перші ефекти співпраці. Успіх є частиною групи і спільним добром. Істотно виражені відкритість, впорядкованість, спокій, а також спостерігається спад емоцій. Учасники оцінюють свою діяльність, приймають свою різнорідність і інші думки.

Ведучий:
Це є фаза, коли аніматор повинен передати свої обов‘язки членам групи, з ведучого стати більше спостерігачем, особою, яка підтримує і є до диспозиції групи. Служить швидкою допомогою в момент загрози існуванню групи, або учасники звертаються до нього з серйозними проблемами.

МОЖЛИВІ ТРУДНОЩІ – Як зарадити?

У цій фазі може ослабнути сила інтеграції, а також збільшитися дистанція між членами групи. Важливим є те, щоб ініціатор дозволив групі самостійно функціонувати, не першкоджав діяльності, яка генерована ними самими.

Показники групи на цьому етапі

1. учасники відкриті, говорять, що думають, слухають один одного і говорять про себе.
2. проглядається мотивація до роботи і участі
3. сама ініціює діяльність
4. група може функціонувати без ведучого

Група, яка дійшла до цього етапу, може далі розвиватися, але це не означає, що група безсмертна. В той момент, коли учасники вирішать, що виконані цілі, які група ставила собі на початку, то може бути розпад, або створення нової групи.

НЕ ЗАБУДЬТЕ!!!

Досягнення цієї фази – це правдивий УСПІХ для Вас і учасників.